Отзыв о Suzuki Vitara 2021 года

Доброго дня всім! Після мясяця експлуатації хочу поділитися першими враженнями… Розумію, що іще рано говорити про головне - надійність авто, але все інше вважаю можна адекватно оцінити.

До того юзав Ніссан Альмеру 5 років, Пассат Б 7 протягом 9 років - всі авто брались нові з салону, я перший власник. Вітару брав новою з салону.

Власне про автомобіль… Одразу дуже сподобалось (це для мене дуже важливий критерій при виборі), що на водійському сидінні багато місця, в тому числі над головою - дуже зручно і просторо, так само і для переднього пасажира. Мій зріст 183 см і, наприклад, в ASX, Кашкаї, Сандеро, Спортеджі, всіх Тойотах класом нижче Камрі і багатьох інших авто мені незручно, адже звик до більш спортивної посадки поближче до керма. Я за 15 років передивився багато авто різних класів і Вітара, на мій погляд, в аспекті місця на водійському сидінні одна з найкращих (так само зручно хіба що Х-Трейлі та в Аккорді 8-го покоління).

Що стосується задніх сидінь, то місця там небагато, думаю втрьох буде некомфортно, але для мене це особливого значення не має, адже там рідко хтось сидить.

Органи керування магнітолою, кліматом, бортовим компом, світлом, обігрівами, системою ALLGRIP та іншими системами досить зручні і зрозумілі - все під рукою, хоча клімат розташований низькувато і не завжди добре видно яку клавішу тицяєш.

Багажник невеличкий, але акуратний і продуманий. Я особливо нічого не вожу з собою, тому цілком влаштовує.

Дуже подобаєтья поєднання непаганої керованості в поворотах і енергоємності підвіски, яка дуже добре проходить нерівності і не пробивається.

На мою думку Вітара дуже практичний авто - невеликі габарити і тому зручно паркуватись, добре працює камера заднього огляду, добра оглядовість з салону в гарну погоду, не має бути проблем з заїздом на перешкоди, їздою взимку, поїздками по легкому
бездоріжжю (вже оцінив поїздивши в полі по піску і ямах в різних режимах).

Власне кажучи, і вибрав це авто з причини зручності, компактності, практичності, справжньої японської надійності (це поки в теорії) та додаткових можливостей, що дає кросовер з повним приводом!

В плані бездоріжжя зрозуміло, що це не позашляховик, а все ж кросовер, який має невисокий кліренс і немаленький передній звіс та немає всіх систем для покращення прохідності, які мають бути в позашляховиках. Тому на справжнє бездоріжжя краще не лізти, хоча навіть порівняно зі справжніми позашляховиками Вітара може не спасувати, адже є один козир - невелика маса авто. Хоча звісно з Джимні порівнювати Вітару немає сенсу.

На завершення зроблю начебто не зовсім співставне порівняння з Пасатом Б7 1.8 TSI МКПП, яким володів з 2012 по 2021 р…. Вважаю, що таке порівняння дає відповідь на багато практичних питань.

Плюси Вітари: більше місця для водія, краща оглядовість і краще видно габарити, компактність, що дуже актуально для міста, набагато краща прохідність, менший десь на 25% розхід палива і менше переживань за якість бензину, який льєш. Тобто вигода по бензину скадає десь 30%. Також важливим і актуальним є набагато мякіше проходження нерівностей. І все це на 12-14000 у.о дешевше!!!

Плюси Пассата: набагато краща динаміка, добра керованість, гостріше і точніше кермо, напільна педаль газу - дуже крута і зручна штука, краще оздоблення салону (хоча кілька разів приходилось ремонтувати обивку сидінь і підлокітника та карти дверей з причини протирань і деформацій), зручність в дальніх поїздках і при руху по трасі, краща музика і шумоізоляція, більше місця для задніх пасажирів і більший багажник.

Однак якщо підсумувати, то фактично плюси Пасата неактуальні при їзді по місту (а це для мене 95% експлуатації) з його швидкісним режимом. Для виїзду на природу теж однозначно краще підійде Вітара.

І наостанок - через 6-7 років експлутації Пасат почав реально підводити в дорозі: глохнути з незрозумілих причин. Багато що ламалось - бензонасос, помпа, деталі підвіски, ланцюг доживав останні кілометри, пропотівання масла на турбіну, значно виріс розхід масла, періодично плавали оберти і машина могла заглохнути, кілька разів доводилось латати обивку салона, деформувався пластик дверей і т.п. (можливо я і не все згадав, про дорогі розхідники просто мовчу). І взагалі після, здавалось би смішного пробігу в 100 т. км в мене втратилась довіра до авто, здавалось що от-от знов щось навернеться чи заглохне в дорозі.

А зараз Вітара з кожним днем радує все більше і більше, головне, що є впевненість в ній, в японській якості і в старенькому надійному моторі 1.6 - по крайній мірі згідно прочитаних відгуків реальних власників. Є, звичайно, і певні мінуси, які вкажу в відповідному розділі.

Всім дякую за увагу!